Вступ До Мовознавства Карпенко Читати
Зміст і основні завдання курсу 'Вступ до мовознавства' Місце мовознавства в системі. ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА (І семестр). Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2006. Юрию Александровичу Карпенко и вступает в докторантуру. Вступ до мовознавства. Купуйте книги в Google Play. Здійснюйте пошук у найбільшій у світі електронній книгарні та.
Мовознавство як наука. 'Вступ до мовознавства' як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу 'Вступ до мовознавства' Мовознавство, або лінгвістика (від лат. Lingua 'мова'), - наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників. На земній кулі існує понад п'ять тисяч мов.
Кожен етнос розмовляє власною мовою. Однак можна стверджувати, що люди світу розмовляють єдиною мовою, бо всі мови мають дуже багато спільного. Так, зокрема, у всіх мовах для вираження думки використовують звуки, зі звуків будують слова, а зі слів - речення. Спільні ознаки, властиві всім мовам світу, називають універсаліями (від лат. Universalis 'загальний').
Кожна мова є надбанням певного народу. Вона не тільки найпотужніший засіб спілкування, знаряддя думки (мислення), а й дух народу, його історія і водночас необхідна умова існування не лише культури народу, а і його самого. Мова є засобом духовного формування особистості.
У ній зафіксовано історичний досвід попередніх поколінь, неповторний менталітет етносу, його духовні надбання. Вона допомагає краще зрозуміти людину в її минулому і сьогоденні. Мова, крім цього, є важливим державотворчим чинником, засобом консолідації народу. Саме тому кожен свідомий етнос дбайливо ставиться до рідної мови, оберігає її. Виникнення мовознавства, як і будь-якої іншої науки, зумовили практичні потреби (навчання грамоти, оволодіння культурою усного та писемного мовлення, вивчення іноземних мов тощо).
Згодом воно розвинулося в розгалужену систему дисциплін. Розрізняють конкретне (часткове) і загальне мовознавство. Конкретне мовознавство вивчає окремі (конкретні) мови, як, наприклад, українську, польську, англійську, китайську або групу споріднених мов - слов'янські, германські, романські, балтійські, іранські, тюркські тощо. Кожна мова має своєрідну структуру, власні норми, неповторну історію. Так, зокрема, в кожній мові є специфічні звуки (англ.
8, б, болт.ь), морфеми, слова, синтаксичні конструкції. Окремі мови різняться ступенем унормованості, стилістичною диференціацією мовних засобів, багатством словника тощо, що зумовлено різними історичними й суспільними чинниками.
Такі особливості стосуються однієї, а не всіх мов. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов. До них належать суть мови, її природа, походження, закони розвитку, зв'язок із мисленням, культурою тощо.
Воно вивчає також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. Отже, предметом загального мовознавства, з одного боку, є мова як засіб людського спілкування, а з іншого - загальні особливості всіх мов (тобто воно є ніби узагальненням конкретних мовознавств). Загальне мовознавство створює лінгвістичну теорію, тому його часто називають теоретичним. Теоретичне мовознавство протиставляється прикладному.
(типологічне) мовознавство, яке шляхом зіставного вивчення мов виявляє в їх структурі спільні й відмінні риси. Вступ до мовознавства - початковий, пропедевтичний (вступний) курс загального мовознавства. Він містить основні відомості із загального мовознавства (що таке мова, яка її будова, основні лінгвістичні поняття й терміни тощо), без яких неможливо вивчати жодну лінгвістичну дисципліну, і посідає важливе місце в системі підготовки філологів. Це теоретичний фундамент усіх інших мовознавчих дисциплін, оскільки ознайомлює з основами теорії мови, розвиває вміння осмислено підходити до мовних явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якої лінгвістичної дисципліни. Цей курс охоплює такі основні проблеми: 1) природа і сутність мови (в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми, різні напрями та школи по-різному її трактують); 2) структура мови (мова - складне явище; чітке визначення структури мови, вироблення строгої системи наукових понять - одне із важливих завдань загального мовознавства).
Обкладинка сучасного посібника «Вступ до мовознавства» за редакцією Кочергана М. Курс «Вступ до мовознавства» має більше ніж двохсотлітню вітчизняну: бере свій початок від введення у гуманітарних навчальних закладах початкового курсу «словєсності», який було запропоновано відомим вченим однойменною працею «Вступ до кола словесності». Щоправда курс мав спочатку тільки допоміжну функцію. Він слугував важливим педагогічним цілям, а саме: вивченню класичних мов (здебільшого ). На початку курс стає вже не тільки самостійним, але і обов'язковим для всіх з історико-філологічним напрямком, і виступає як загальнотеоретичне введення в науку про взагалі.
Перший із «Вступу до мовознавства» побачив світ року, єдиним автором якого був відомий. Досить тривалий час він залишався єдиним підручником з цієї дисципліни, який у році пережив також перевидання. Курс у закладах вищої освіти У процесі підготовки філологічних спеціальностей курс «Вступ до мовознавства» посідає особливе місце: ознайомлюючи слухачів з основними поняттями сучасного мовознавства та відповідною, він виконує функцію базової дисципліни всього лінгвістичного циклу.
Проблеми курсу Основні проблеми, що охоплює курс:. природу і сутність;. структуру мови;.
походження мови та закономірності розвитку мов світу;. виникнення й розвиток;. і за будовою;. шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;. зв'язок з іншими науками. Також.
Джерела. Маслов Ю. С. Введение в языкознание. — М.: Высшая школа, 1987. — 272. Примітки. Кочергая М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 368. Крушевский Н. В. Очерк науки о языке / Н. В. Крушевский // Известия и ученые записки Казанского университета. — Казань, 1883. — Т. XIX. — январь—апрель. — 148.
Вступ До Мовознавства Карпенко Скачать
Крушевский Н. В. Очерк науки о языке / Н. В. Крушевский // Известия и ученые записки Казанского университета. — Казань, 1883. — Т. XIX. — январь—апрель. — 148. Вестник Московского университета: Филология. — 1977, № 1. — С. 495. Studia linguistica. Збірник наукових праць. Випуск 2. — 2009. — С.4-5 (Передмова).
Вступ До Мовознавства Карпенко Скачати
Це незавершена стаття з. Ви можете проекту,.